AKTUALNOŚCI


12/07/2017

Заява CPJ щодо вбивства Павла Шеремета

Комітет захисту журналістів (CPJ) вважає, що до вбивства журналіста Павла Шеремета можуть бути причетні представники влади Білорусі та Росії, а також влада чи радикальні націоналісти України. Про це йдеться у звіті Комітету, оприлюдненому у середу, 12 липня. Так, CPJ вважає, що серед мотивів для здійснення злочину у влади України чи груп, пов’язаних з нею, а також радикальних націоналістів міг бути намір змусити Шеремета мовчати та сприяти встановлення атмосфери страху для контролю над незалежними ЗМІ. Також як можливий мотив наводиться помста за критику на адресу України за провал проведення реформ, критику військових формувань націоналістів і критичне висвітлення "УП" діяльності уряду України. CPJ вказує, що Нацполіція і МВС відмовилися прямо відповісти, чи може підозрюватися влада чи наближені до неї особи, до скоєння вбивства. Крім того, CPJ вбачає ймовірним мотив і у влади Росії чи прокремлівських діячів. Вони зацікавлені посіяти хаос і страх в Україні, змушуючи замовкнути впливово журналіста. Також серед потенційних мотивів є помста за дружбу Шеремета з російським опозиціонером Борисом Нємцовим, якого було вбито у лютому 2015 року. Потенційними мотивом влади Білорусі чи проурядових діячів для вбивства могла бути довготривала ворожнеча Шеремета з президентом Білорусі Лукашенком та критика на адресу білоруського очільника. Крім того, Шеремет був засновником сайту Білоруський партизан, який критикує білоруську владу. CPJ нагадує, що спецслужби Білорусі підозрюються у вбивстві друга та оператора Шеремета Дмитра Завадського в 2000 році. Прибічники Лукашенка тоді погрожували Шеремету та його родині. Як відомо, Павлу Шеремету підклали вибухівку під автомобіль – він загинув від вибуху вранці 20 липня у центрі Києва. Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило. Журналісти "Слідство.Інфо" у документальному фільмі "Вбивство Павла", спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня. Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний "Мерседес" і сіра "Шкода", водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. 15 травня Устименка допитали. У поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета. Українська правда