11 listopada — Narodowe Święto Niepodległości Polski. Witamy!

Людина з телевізора

Чому телебачення залишається актуальним навіть в епоху соцмереж і як покращити український телепростір

Пам’ятаєте, свого часу на ТБ були популярні реаліті-шоу? Коли люди цілодобово жили під прицілом телекамер. Думаю, кожен хоча б декілька разів дивився такі передачі – але чи хотіли б ви стати їхнім героєм?

Останні три місяці рівно половина мого життя минає у прямому ефірі. Під час сесійного тижня я усвідомлюю, що навіть один мій невірний рух може стати «картинкою» в новинах.

Нещодавно журналісти запитали мене, чи пам’ятаю я свій дебют в телевізійному ефірі. Це було дуже давно, але перший ефір у якості політичного експерта відбувся 13 вересня 2014 року. Пам’ятаю, що було страшнувато. Зараз у мене не залишилося іншого вибору, окрім як звикнути до «життя on-line». Це напружує. Але я ніколи б не погодився жити в країні, де не ведеться пряма трансляція з парламенту.

16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Я вітаю усіх: журналістів, операторів, ведучих і, звісно ж, телеглядачів.

Від багатьох знайомих чую, що вже давно не дивляться ТБ і навіть не мають вдома телевізора. Кажуть, що всі прогресивні люди у ХХІ сторіччі отримують новини з соціальних мереж.

Наприкінці минулого сторіччя прогнозували, що телебачення зникне до 2000 року. Але прогнози не справдилися.

Так само помиляються й ті, хто сьогодні вважає телевізор музейним експонатом. Згідно з дослідженням КМІС, 74% українців найчастіше отримують інформацію про стан справ в Україні й світі саме з телевізійного ефіру і 23% – із соцмереж. Українським центральним телеканалам довіряють 40% громадян. Соцмережам – лише 12%.

Думаю, насправді від телебачення повністю не відмовився майже ніхто. Так чи інакше ми дивимося телесюжети в інтернеті або принаймні читаємо у соцмережах новини на основі цих телесюжетів.

Останнім часом поширюються чутки, що хтось хоче взяти ТБ під жорсткий контроль, а «неугодні» телеканали взагалі заборонити. Запевняю вас, що особисто я прикладу максимум зусиль, щоб ми всі жили в країні з вільним телебаченням.

Але важливо, щоб була відповідальність за розпалювання ворожнечі та зазделегідь спланованих фейків. Такі норми існують у демократичних країнах. А для України з її суспільними протиріччями вони вкрай важливі.

Я впевнений, що ми зможемо зберегти діалог між владою та телевізійниками, щоб покращити інформаційний простір України, не зашкодивши при цьому свободі слова.

Ми зробимо це тільки разом!
Дмитро Разумков
Український державний діяч, політик.

Blog UP

 

 

 

 

Поделиться новостью в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *