27 stycznia — Międzynarodowy Dzień Pamięci o Ofiarach Holokaustu

«Виправдання агресії, поділ журналістів на «правильних» та «неправильних» — цинічний підхід», — учасники дискусії в НСЖУ

Рівень фізичної агресії щодо журналістів в Україні надзвичайно високий, доказом цього стали, зокрема, і нещодавні події з перешкоджанням професійній діяльності та цькуванням 4 журналістів, які 24 грудня висвітлювали судове засідання у справі вбивства Павла Шеремета.

Намагання Національної спілки засудити напади на медійників зіштовхнулися з лавиною агресивних коментарів у соцмережах, які висловлювали й відомі колеги-журналісти. Аби обговорити ситуацію зі свободою слова в Україні та закликати колег до солідарності задля вирішення проблеми фізичної безпеки журналістів, НСЖУ організувала публічну дискусію.

Участь у заході, що відбувався 27 грудня в прес-центрі НСЖУ, взяли Сергій Томіленко, голова НСЖУ; Андрій Юричко, експерт Академії Української Преси; журналісти, які постраждали під час висвітлення суду у справі убивства Павла Шеремета: Алла Жизневська та Юлія Корзун, Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.

Також до участі у дискусії були запрошені: Сергій Сидоренко, редактор «Європейської правди» (проект «Української правди»), Євгенія Подобна (виконавчий продюсер UA:Перший), Катерина Шаповал («Новоевремя»), Світлана Крюкова («Страна.ua»), Наталія Нагорна (ТСН, 1+1), Дмитро Десятерик (газета «День»), Худецька Ольга («Insider»), Михайло Глуховський («Главком»), Анастасія Усенко (Bihus.info), Дмитро Васильєв (Ukraine Crisis Media Center), Анатолій Марциновський («Європейська правда»), Мар’яна Бухан (ТСН, 1+1), Володимир Федорін (KRYM), Олена Солодовнікова («Force News»), Віталій Хворостяний (Agropolit.com), Олесь Кромпляс («Magnum Photos»)…

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, розпочинаючи дискусію, наголосив, що пріоритетом для НСЖУ є безпека журналістів. На жаль, в Україні на вкрай неприпустимо високому рівні фізична небезпека та високий рівень атак на журналістів.

— Доказом цього є одні з останніх подій, зокрема, у вівторок, коли під Апеляційним судом і в самому суді наші колеги заявили про перешкоджання журналістській діяльності,агресивну поведінку активістів, радикалів. Ми це все бачили на фото та відео. Поліція наразі порушила вже кримінальні провадження, тому ми наголошуємо на неприпустимості нападів на журналістів, неприпустимості обґрунтування агресивних дій до українських журналістів, — наголосив Сергій Томіленко. — Водночас, на жаль, наші заяви щодо засудження фізичної агресії до журналістів у соцмережах наштовхуються на виправдання агресії щодо працівників ЗМІ. При чому виправдовують таку агресію і відомі журналісти. Ми вважаємо, що ось таке виправдання агресії, поділ журналістів на «правильних» та «неправильних», засудження редакційної політики в грубій формі і ось така риторика посилюють аргументацію тих громадян, хто цькує та нападає на журналістів. Шукати виправдання агресії – це цинічний підхід, який у нас не повинен відбуватися.

Сергій Томіленко зауважив, що НСЖУ пропонує всім журналістам, усім медіа об’єднатися на темі фізичної безпеки. Він нагадав, що 2019 рік – рік убивства українського журналіста Вадима Комарова, який півтора місяця перебував без свідомості після жорстокого побиття в Черкасах і так і пішов із життя, не прийшовши до тями.

— Поки що ми не бачимо, на жаль, ні солідарності більшості журналістів, ні об’єднання навколо мети зробити нашу професію безпечнішою. Але разом із тим ми бачимо дискусії, які призводять до того, що українські журналісти не почуваються в безпеці, коли працюють на мітингах і протестах, під час висвітлення якихось судових процесів. Постійно відбувається пошук і полювання за «нетакими» журналістами, — каже Сергій Томіленко. — У підсумку – це сигнал тривоги, який транслюється не лише в столиці України, а й по всій країні і його відчувають наші колеги у регіонах. Це, очевидно, призводить до страху журналістів та самоцензури. Звичайно, що частина колег не піддається на самоцензуру, демонструє мужність.

Але разом з тим відчуття тривоги може призвести до того, що аудиторія, громадяни України, будуть позбавлені права на інформацію, скільки частина журналістів та ЗМІ будуть зайвий раз обмежувати себе та не порушувати гострих тем, щоб не накликати на себе цькування та переслідування.

— Ми закликаємо журналістів ще раз переосмислити ось ці оцінки. Звичайно, важливими є дискусії щодо дотримання професійних стандартів. Ми в НСЖУ, наші іноземні партнери ЄФЖ, МФЖ закликаємо дотримуватися професійних стандартів, кодексу журналістської етики і кожному ЗМІ та журналісту працювати над своєю репутацією. Водночас на сьогодні в Україні такі реалії, коли в країні дефіцит клімату економічної свободи ЗМІ і ми всі визнаємо, що доволі часто рішення кінцеве щодо важливих якихось питань, політичних тем, приймаються не в ньюз-румах. І це стосується більшості українських ЗМІ, — каже голова НСЖУ. -По кожному журналісту, по кожному медіа ми можемо знайти питання, де будуть порушені стандарти, або де в журналіста чи у ньюз-рума не буде сил до кінця відстояти всі стандарти та правила кодексу журналістської етики. Але ті складні реалії, які створили українські політики для журналістів та медіа, вони не виправдовують агресію, яку ми бачимо як в суспільстві, так і в нашій спільноті.

Також Сергій Томіленко зауважив, що на цій дискусії хотів би бачити, щоб із Фейсбуку вийшли колеги – журналісти відомих ЗМІ, які вважають за доцільне цькувати «нетаких» журналістів.

— Наша чесна пропозиція була, щоб вони прийшли і в очі повторили ті слова, які вони так легко готові писати у соцмережах. Але ми бачимо, що люди, які так активно цькують у Фейсбуці, продовжують лишатися там, — наголосив Сергій Томіленко.

 

Експерт Академії українсько преси Андрій Юричко зупинився на 3 основних аспектах – фундаментальному праві на свободу інформації та свободу висловлювання, плюралізмі думок та невідворотності покарання.

— Перший момент притаманний не лише журналістам, а й кожній людині і це право має бути забезпечене. У другому пункті якраз включається журналістика, право висловлювати свої думки, непогодження, але давайте давати іншу сторону, щоб бачити, що відбувається насправді, щоб аудиторія могла зрозуміти, де є маніпуляція. І ми знову повертаємося до цих старих, тисячу разів обговорюваних журналістських стандартів – повнота і баланс думок, — наголосив Андрій Юричко. — Щодо третього пункту, то це не тільки про людей, які напали на журналістів і свідомо порушили закон. Також дивує, чому правоохоронці дозволяють собі бездіяльність там, де по закону прописано, що мають захищати. І невідворотність покарання, зокрема, і для ЗМІ та журналістів.

Постраждала Юлія Корзун, журналістка видання «Страна.ua», розповіла, що протягом судового засідання їй довелося чути на свою адресу різні неприємні слова.

— Серед них були й фрази типу «ти звідси не вийдеш», «скільки тобі доплачує ФСБ». Крім того, мені увесь час показували нецензурні жести, — каже Юлія Корзун. — Коли мені сказали, що не вийду із зали суду,я почала писати своїм редакторам та говорити про те, що трапилося. Завдяки моїм шеф-редакторам і приватним охоронним фірмам я змогла безпечно дістатися додому. Коли телефонувала до поліції і розповіла, що із зали суду мене намагалася виштовхати якась невідома мені панянка, то почула від правоохоронців, що їхати вони не будуть.

Алла Жизневська, журналістка телеканалу ZIK,розповіла, що в момент інциденту знаходилася під будівлею суду та готувалася до включення.

— Такого приниження і цькування,яке тоді пережила, я не відчувала ніколи в житті. Крім образливих слів, я отримала удар по руках, плечах, навіть намагалися налякати ударом в лице. Там була пляшка з невідомою речовиною, що було особливо принизливо, і якою погрожували і Дмитру Кучеру, і мені. Для мене такі речі є неприпустимими, — наголошує Алла Жизневська. — Журналіст працює з мікрофоном та камерою, ми знаходилися там, аби об’єктивно висвітлювати події. А всіх диванних експертів хотіла б закликати,аби вони передивилися включення і сказали, що було подано необ’єктивно.

Те, що все частіше від нападів потерпають жінки-журналістки, що їм погрожують і на вулицях, і в онлайн-мережі, — це обурливо, наголошують в НСЖУ.

  • Журналістки отримують негативні коментарі в соцмережах, отримують погрози у месендежерах, і доходить до погроз у вічі, коли обговорюється зовнішній вигляд людини, її вік, манера вдягатися її соціальний статус, відсітність чи присутність дітей», — зазначає Ліна Кущ, першa секретар Національної спілки журналістів України.

До речі. У п’ятницю, 27 грудня, прокуратура оголосила про підозру одному з нападників на журналіста під час судового засідання у справі Шеремета, повідомила прес-служба столичної прокуратури.

«У п’ятницю, 27 грудня 2019 року, слідчими Солом’янського УП ГУ ПП в м.Києві за погодженням Київської місцевої прокуратури №9 повідомлено про підозру 29-річному жителю Київської області за фактом вчинення протиправних дій щодо журналіста, які мали місце 24.12.19 у будівлі Київського апеляційного суду», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що дії підозрюваного виражені в переслідуванні журналіста і хуліганських діях до нього, тобто в скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 171 і ч. 2 ст. 296 КК України.

«Щодо особи триває судовий розгляд в іншому кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263 КК України. Тому сторона обвинувачення підготувала клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який буде подано до Солом’янського районного суд міста Києва», — зазначили в прес-службі відомства.

Крім того, правоохоронці розслідують факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому журналісту, кваліфікований за ч. 2 ст. 345-1 КК України. Наразі проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення осіб, причетних до цього злочину, і збір відповідних доказів.

СЛУЖБА ІНФОРМАЦII НСЖУ

СУБОТА 28 ГРУДНЯ 2019

 

 

 

Поделиться новостью в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *