4 червня – особливий день для Угорщини. Цю дату знає кожен угорець, і вона не викликає добрі почуття. Цього дня понад 100 років тому Угорщина підписала Тріанонський договір, за яким погодилася із втратою двох третин своєї території. Але 4 червня 2026 року нова влада Угорщини спробувала додати цій даті позитиву.

Прем’єр Петер Мадяр оголосив про надзвичайно важливий день для угорців України – його уряд «досяг повної домовленості» з українською владою щодо їхніх прав. А напередодні Угорщина зняла вето з просування України до вступу в ЄС.

Про деталі домовленостей та про наступні кроки у відносинах з ЄС – в статті редактора «Європейської правди» Сергія Сидоренка Не тільки про Закарпаття. Деталі «угоди» з Угорщиною, що має відкрити рух України в ЄС. Далі – стислий її виклад.

Вже у понеділок 15 червня у Люксембурзі відбудеться історична подія: представники України та усіх 27 держав-членів ЄС проведуть так звану міжурядову конференцію, щоб відкрити перший кластер у переговорах про вступ України до ЄС.

Міністри у справах ЄС усіх 27 європейських держав та український профільний віцепрем’єр Тарас Качка зберуться у Люксембурзі напередодні засідання Ради ЄС у загальних справах, щоби урочисто оголосити про відкриття першого кластера.

Зрушити цей потяг, як відомо, вдалося лише після зміни прем’єра Угорщини. Але і зараз рішення Угорщини не є фінальним. Уряд Мадяра погодився на підготовку до відкриття першого кластера з Україною, але лишив за собою право відкликати «зелене світло».

Бо умова Угорщини для розблокування України залишається невиконаною.

ЇЇ Петер Мадяр оголосив у виступі, де повідомив про досягнуту з Києвом домовленість:

«Україна має привести свій план дій у відповідність до результатів угорсько-українських переговорів… Якщо це відбудеться, угорський уряд погодиться на те, щоб ЄС відкрив перший кластер переговорів про вступ України до ЄС».

До 12 червня уряд України має внести зміни у згаданий план дій, а Угорщина – прочитати його і підтвердити, що це – саме ті корективи, яких вона вимагала.

«План дій», про який згадав Мадяр – це урядовий документ, схвалений ще у травні 2025 року (його офіційна назва – «План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України»).

Більшість пунктів плану вимагають зміни законів.

Отже, будуть необхідні рішення Верховної Ради з питань, які є достатньо чутливими.

Усі питання, які лунали від представників нацменшин, Київ і Будапешт домовилися поділити на три блоки. Перший – освітні питання; другий – визначення територій проживання меншин та мовні права; третій блок – суспільно-політичні права.

Ця класифікація походить із так званих «11 пунктів Сійярто», тобто переліку угорських вимог, які свого часу передав Україні міністр закордонних справ уряду Орбана.

У переліку з одинадцяти пунктів Сійярто найбільш проблемним був 11-й пункт: Цей пункт початково звучав так: «Просимо забезпечити вільне використання мов під час парламентських та місцевих виборів і референдумів, скасування умовностей щодо використання мови національної меншини в суспільному житті та забезпечити права на представництво в парламенті».

Частину цієї угорської вимоги Київ погодився виконати (звісно ж, йдеться лише про села та містечка, де компактно проживають угорці).

На останньому етапі переговори з Угорщиною досягли результату, який цілком можна назвати успіхом і для нас. Це підтверджує також зміна угорської риторики.

Угорщина зобов’язалася зняти вето з усіх шести кластерів.

Більше – в матеріалі Сергія Сидоренка Не тільки про Закарпаття. Деталі «угоди» з Угорщиною, що має відкрити рух України в ЄС.

Антон Філіппов  https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/06/8/7239241/ Фото: Берегове